Кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан з династії Ґераїв. Будучи глибоко духовною людиною, був прозваний «Софу» («суфій») за свою схильність до філософського осмислення світу. Результати роздумів виражав в ...
Військовий писар Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Україні у 1657–1659 роках. Був найближчим соратником Хмельницького у формуванні зовнішньополітичного курсу України, виходячи з її геополітичних пріоритетів.
У липні 1657 року обраний на Чигиринській раді новим гетьманом до часу повноліття Юрія, сина Богдана Хмельницького, а у жовтні переобраний гетьманом на загальновійськовій раді в Корсуні.
В умовах загрози війни з Московією, 1658 року уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою, за яким козацька Україна перетворювалася на Велике князівство Руське — третю складову “держави обох народів”. За договором проголошувався Руським гетьманом і чигиринським старостою. Під час козацько-московської війни 1658–1659 років здобув перемогу над стотисячним московським військом під командуванням князя Трубецького під Конотопом за допомоги кримського хана Мехмед-Герая IV. Проте поступово втратив підтримку оточення через невдоволення козаків Гадяцькою угодою. У вересні 1659 року передав булаву Юрієві Хмельницькому.