День української писемності та мови

09 листопада 2020 р. 10:00

Місце проведення: Музей "Становлення української нації"



     9 листопада в Україні відзначається Всеукраїнський день працівників культури, а також День української писемності та мови. Щороку цього дня в Україні проводять тематичні заходи, які мають на меті згуртувати українців навколо рідного слова.

 

     День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Свято встановлено Указом Президента України 6 листопада 1997 року «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця, який був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.

 

     Багато дослідників вважають, що саме з Нестора-літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, і починається писемна українська мова. Він є автором (за іншою версією науковців — упорядником) найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір був складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань і саме він ввів історію Русі в річище всесвітньої історії.

 

  Фото фігури Лесі Українки в галереї Музею "Становлення української нації"   Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців налічує понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Українська мова входить до третього десятка найпоширеніших мов світу, і є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови − полянського, деревлянського та сіверянського. Для запису української мови використовується адаптована кирилиця, зрідка – латинка. З погляду лексики, найближчою до української мови є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики) мови.

 

     Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала утисків та заборон з боку різних держав, в залежності від того, під чиєю владою опинялася Україна. За останні 4 століття українську мову намагались знищити понад 130 разів! Сьогодні українська мова має державний статус, але зазіхання на неї не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова, не тільки зберігалася, але й розвивалася! Важливо, щоб саме суспільство і влада усвідомлювали необхідність відповідної державної політики. Ліна Костенко писала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Іван Огієнко свого часу писав: «Поки живе мова − житиме й народ». Лесі Українці належать слова: «Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова». 

 

     Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, а ще надзвичайно цікавим є щорічний флешмоб – Всеукраїнський радіодиктант національної єдності! Це не іспит і не той диктант, який має на меті перевірити нашу з вами грамотність. Це мовний флешмоб, коли десятки тисяч українців одночасно роблять одну справу, коли є чудова нагода продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

 

Кілька цікавих фактів про українську мову:

 

Фігура Тараса Шевченка в галереї Музею "Становлення української нації"-  Найбільше разів перекладений літературний твір – "Заповіт" Тараса Григоровича Шевченка: 147 мовами народів світу.

 

- Згідно даних словника Національної Академії Наук України, сучасна українська мова налічує понад 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в даний час.

 

- Дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

 

Вас також може зацікавити: «Трипільська Усмішка». Презентація унікального історичного артефакту в Музеї «Становлення українськї нації»

 

- Перший український «Буквар» видав у 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.

 

Фігура Івана Котляревського в галереї Музею "Становлення української нації"- Офіційно вважається, що українську мову визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського, запис якої зберігся до сьогодні. Відтак Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

 

- Українській мові властиво надавати словам зменшувально-пестливу форму – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть у державному гімні ми маємо слова «сторонці», «воріженькам». Та попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».

 

- У нашій мові є особливі слова — паліндроми, так звані «дзеркальні» фрази або слова, які можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Наприклад «Козак з казок», «Я несу гусеня» тощо.

 

- В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний, який існує також в латині, грецькій та санскритській граматиках.

 

І це далеко не всі цікаві факти про нашу мову, адже українська мова, як і історія, надзвичайно багаті і нам є чим пишатися. Тож, аби ще більше відчути гордість за свою мову, історію та свій народ – запрошуємо вас до Музею Становлення української нації! Зважаючи на цьогорічну карантинну ситуацію та дбаючи про ваше здоров’я, ми працюємо без вихідних з посиленим дотриманням всіх санітарних норм та карантинних обмежень.

 

На фото: фігури Лесі Українки, Тараса Шевченка та Івана Котляревського, які знаходяться в галереї Музею "Становлення української нації".

 

Музей працює за підтримки Українського Культурного Фонду.