Людина, в якої існує дві біографії – офіційна і неофіційна.
Згідно з офіційною біографією, Іван Даценко народився 29 листопада 1918 року в Полтавській області в селянській родині. У 1940-му, після закінчення військового авіаційного училища, служив у 93-му авіаційному полку. На фронті з червня 1941 року. Здійснив 213 бойових вильотів, відзначився у боях за Сталінград та Орел. Даценку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка. 19 квітня 1944 року при виконанні бойового завдання по бомбардуванню залізничної станції Львів-2 був збитий. Це був останній бій Івана Даценка.
За неофіційною біографією, Герой Радянського Союзу, гвардії капітан Іван Даценко 19 квітня 1944 року зміг вистрибнути з охопленого вогнем літака. Він двічі потрапляв до німецького полону, певний час, переховуючись після втечі, перебував у партизанському загоні на території Польщі, а наприкінці війни його бачили у Берліні. Далі сліди його губляться, але зрештою він опинився в Канаді і став вождем індіянського племені. Його англійське ім'я — Джон МакКомбер, а прибране індіянське – «Той, що пройшов крізь вогонь» (Chief Poking Fire).
У 2012 році вийшов на екрани художній фільм режисера Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», в якому описано неймовірну долю Івана Додоки, хлопця з Полтавщини, прообразом якого став Іван Даценко.