Полковник Армії Української народної республіки, командир Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів, перший голова Організації українських націоналістів.

У 1918 році Коновалець формує і очолює знаменитий курінь "Січових стрільців" Центральної Ради УНР. Саме його стрільці придушили підготовлене більшовицькою Росією повстання робітників київського заводу "Арсенал", потім вели бої проти більшовицьких військ Муравйова на підступах до Києва. За проявлені мужність і талант полководця 26-річний командир "Січових стрільців" Євген Коновалець був проведений в чин полковника за наказом голови Центральної Ради Михайла Грушевського. Курінь був розгорнутий в полк особистої охорони Центральної Ради, потім у корпус Української Народної Республіки.

У листопаді 1918 полк Січових стрільців скидає гетьмана Скоропадського, розбивши під Мотовилівкою частини, що залишилися вірними гетьману, тим самим забезпечивши перемогу Директорії УНР в Україні, під проводом Симона Петлюри та Володимира Винниченка, за чиїм наказом Коновалець став козачим отаманом.

В 1929 в еміграції Євген Коновалець створює ОУН, якою незмінно керує аж до своєї смерті. В травні 1938 року в Роттердамі співробітник НКВС Судоплатов передав Коновальцю вибуховий пристрій, замаскований під коробку з цукерками, на яку було нанесено український орнамент. Як тільки коробку перевернули в горизонтальне положення, вона вибухнула. 47-річний Коновалець загинув.

Цим вбивством ОУН було нанесено тяжкого удару. Без авторитетного лідера ОУН в 1940 році розкололася, розділившись на прихильників Андрія Мельника і Степана Бандери.