Великий князь Київський, князь Ростовський та Новгородський, під час правління якого Русь досягла найвищого розквіту. Він був сином Володимира Великого і полоцької княжни Рогніди. Видатний державний діяч і політик.
Період ...
Син Ярослава та Інгігерди Святослав, князь Київський, князь Чернігівський, був одружений з дочкою німецького маркграфа Леопольда I. Він увійшов в історію як член «тріумвірату Ярославичів» разом з братами Ізяславом і Всеволодом. «Тріумвірат Ярославичів» правив на Русі протягом майже 20 років після смерті Ярослава. Тріумвірат почав розпадатися, коли вигнаний киянами під час повстання 1068 року Ізяслав із польським військом у 1069-му рушив на Київ, а кияни попросили захисту у Святослава і Всеволода. Ізяслав зневажив прохання братів і жорстоко розправився з учасниками повстання. Утім, у 1072 році Ярославичі продемонстрували єдність, зібравшись на з’їзд у Вишгороді. А вже у 1073-му Святослав за допомогою Всеволода вигнав старшого брата з Києва і сів на київський престол. De facto утворився дуумвірат Святослава і Всеволода, в якому перший рішуче переважав другого і за володіннями, і за війсьовою потугою.
Святослав Ярославич заснував монастир Святого Симеона в Києві. За його сприяння були побудовані Єлецький та Іллінський монастирі в Чернігові. На його замовлення були укладені два «Ізборники Святослава», одні з найдавніших рукописних книг Русі, які дійшли до наших днів. У першому “Ізборнику” є мініатюра, на якій зображено князя Святослава із сім’єю.