Козацька держава



Козацька держава

(1648 – 1778 р.р.)

У першій половині 17-го століття українські землі становили значну частину території Речі Посполитої. Більша частина сучасної України входила до складу Корони Польської, а лівобережну Вкраїну Річ Посполита ділила з Московським царством. Проте ні по той, ні по той бік кордону козацтво не мало ані права голосу, ані політичного вибору.  Невдоволення козаків, частини шляхти та селян 1648 року вилилось у небачене за розмахом повстання - козацьку революцію, душею і головним стратегом якої став гетьман Війська Запорозького Богдан Хмельницький.

Під час війни козаки, використовуючи традиції Запорозької Січі, створили власну державу. На чолі її стояв Гетьман та виборна старшина. Територія Гетьманщини була поділена на понад 20 полків, а полки — на сотні. Центрами полків стали великі міста — Київ, Вінниця, Брацлав, Полтава, Лубни та інші, а сотень — сотенні містечка. 1648 року було складено реєстр на 40000 козаків. Козацтво стало привілейованою соціальною групою. Козаки несли військову службу за власний рахунок, тому були звільнені від податків. Офіційно до козацького стану  у 18 ст. входило до 60 тисяч осіб.

З часом керівництво державою зосередилося у гетьманській канцелярії, яку очолював генеральний писар. Було організовано систему збору податків, на які утримували військо та державний апарат. Гетьманщина мала власну судову систему, у якій використовували Статути Великого Князівства Литовського. Міське самоврядування ґрунтувалося на магдебурзькому праві.

Після Переяславської Ради 1654 року Богдан Хмельницький від Козацької держави уклав військову угоду з Московським царством. Це не було об’єднанням народів, як потім трактували московити, але фактично Україна перейшла під протекцію Московського царя. Москва постійно  втручалася у справи козацької держави, аби встановити при владі контрольованих нею гетьманів. Для нагляду над козацькими землями у Києві та інших містах було розміщено царські війська.

Упродовж 18 століття Російська імперія крок за кроком ліквідовувала автономію Гетьманщини. Замість гетьманського уряду була створена Малоросійська колегія, ліквідований сотенно-полковий поділ. Козацька держава припинила існування у 1782 році, а Україна перетворилась на частину Імперії.

Визначною постаттю української історії був Іван Мазепа, постать якого ви бачите біля стенду.  Освічена людина, Мазепа знав кілька іноземних мов, опікувався навчальними закладами, сприяв книговидавництву. Його коштом було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькicть церковних та громадських споруд.

Якщо Богдан Хмельницький вважається засновником козацької держави, то Іван Мазепа – будівничий вже Української держави.

Серед безлічі заслуг Івана Мазепи перед українською землею, першорядним було те, що за його правління був мир на небачено довгий на ті часи строк – майже 20 років. Мазепа запустив колесо економічного підйому країни, що у в свою чергу призвело до нечуваного підйому української культури та мистецтва.

Іван Мазепа спочатку підтримав молодого московського царя Петра при сходжені на престол. Проте згодом політика царя Петра Першого почала загрожувати вольностям України і козацького війська.

1708 року, коли постала загроза вторгнення шведів на українські землі, цар Московський відмовився прислати війська на захист України, порушивши тим самим усі попередні зобов’язання, починаючи з Переяславської угоди 1654 року. Потóму й український гетьман припинив вважати себе зобов'язаним зберігати вірність цареві. Так перед гетьманом Іваном Мазепою постав історичний вибір – загибель України або порятунок її під протекторатом корони Шведської. І він обрав друге.

Дізнавшись про вчинок гетьмана, цар московський жорстоко помстився. Князь Меншиков на чолі московського війська зруйнував гетьманську столицю Батурин та вбив усіх її мешканців, серед них тисячі жінок та дітей. Цар наказав московській церкві накласти на українського гетьмана церковне прокляття -  анафему, але окрім московської, жодна церква не визнала її.

Князь Священої Римської імперії Іван Мазепа, світліший Гетьман та правитель України упродовж 20 років, полководець, дипломат і державний діяч був непересічною особистістю, яку оспівували відомі митці - Вольтер,  Байрон, Ліст.

В експозиції розміщені прапор гетьмана Богдана Хмельницького і хоругва Лубенського полку з національним гербом України (1758 року). На стенді є зображення печатки Богдана Хмельницького та булави Івана Мазепи.