Постаті видатних жінок в музеї «Становлення української нації»
07.03.2021

З кожним роком свято 8 березня стає все більш невизначеним. Виникає щораз більше запитань, що ми святкуємо та з чим вітаємо. Щораз більше жінок схиляються до поглядів щодо рівноправ’я з чоловіками, оплати праці, рівних можливостей та емансипації. Звертаючись до історії ми знаємо, що у далекому 1908 році американські жінки вийшли на величезний мітинг за рівноправ’я з чоловіками та рівну оплату та умови праці. Америка визнала цей мітинг та заснувала Національний Жіночий день, де кожного року жінки виходили з маніфестаціями. Відтоді прокотилася хвиля мітингів по всьому світу, особливої популярності вони набрали у Європі як день солідарності жінок у боротьбі за рівні права та емансипацію. ООН запропонував у 1977 році країнам-учасникам оголосити будь-який день цього року Днем боротьби за права жінок і міжнародний мир. Країни, які підтримали ООН, в першу чергу використовують свято як привід, щоб підняти важливі для жінок соціальні питання.

В історії України є багато прикладів таких жінок, які мали значний вплив на історію нашої країни, державотворення, суспільні настрої тощо. Тому сьогодні ми розповімо вам про тих відомих жінок, постаті або інформація про яких є в музеї «Становлення у4країнської нації».

 

Княгиня Ольга.

Мудра, сильна, харизматична постать із золотих сторінок нашої багатовікової історії. Її походження  залишається загадкою. Існує кілька версій, проте жодна з них не підтверджена науково на сто відсотків. Так само невідомий точний рік її народження. Упродовж 19 років правила вона державою, і літопис не зберіг жодного натяку на будь-які незадоволення, заколоти, повстання, про які так докладно оповідав він відносно князя Ігоря. Після загибелі князя Ігоря, Ольга придушила повстання древлян і підпорядкувала їхні землі безпосередньо Києву. Ольга перша з правителів провела реформу в стягненні державних податків і заснувала в усій країні погости – місця для збору данини. На чолі мирного посольства відвідала Константинополь і уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним, відповідно до якої надсилала війська на допомогу Візантії у війнах з арабами 967 року, конфліктах з норманами та болгарами. Саме Ольга перша княгиня – християнка. Прийняла хрещення в Константинополі. Канонізована церквою 1547 року.

 

Анна Ярославна.

Дочка Ярослава Мудрого, одна з найвідоміших жінок Середньовіччя, що прославила Київ на всю Європу і за життя стала справжньою легендою. Українка, яка стала дружиною французького короля Генріха І, та започаткувала  у Франції  культуру використання столових приборів та етикету, гігієни, моди та стилю. Втім, Анна могла ще й похвалитись найкращою освітою, яку тільки можна було здобути в 11 столітті. Вона чудово розбиралась в історії, знала декілька іноземних мов, уміла писати, співати та малювати. У 22 роки Анна Ярославна стала королевою Франції. Для вінчання в кафедральному соборі міста Реймс привезла з Києва Євангеліє. До речі, всі наступні королі аж до 18 століття, сходячи на престол, даватимуть клятву на цьому Святому Письмі. Привезла вона й чимало книжок з легендарної бібліотеки свого батька і за ними вчила грамоті своїх синів. Їх у неї було троє. Анна вражала освіченістю. Доки неписьменні французькі барони ставили хрестики, Анна Ярославна впевнено підписувалася на багатьох державних документах. Між іншим, саме її підписи — найдавніші зразки староукраїнського письма. Вона листувалася з Папою Римським, принесла у Францію високу культуру, і навіть ревниві дружини графів визнавали, що Анна – найкраща жінка Франції.

 

Варто зазначити, що всі дочки Ярослава Мудрого, — Анна, Єлизавета, Анастасія та Агата, — стали дружинами королів та нащадків престолів Франції, Норвегії, Угорщини та Англії. Постаті їхніх фігур ви також можете побачити в експозиції Музею «Становлення Української нації».

 

 

XX століття

Олена Пчілка (Ольга Косач)

Українська письменниця, громадська діячка, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка, публіцистка, дворянка за походженням, поетеса й дитяча письменниця, була активісткою українського жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок». Мати поетеси Лесі Українки, сестра історика Михайла Драгоманова. займалася всебічною освітою, підтримкою творчості та лікуванням Лесі Українки (приватні педагоги, публікації, подорожі), і виховувала доньку сильною людиною без надмірного виявлення почуттів. Олена Пчілка брала активну участь у національно-визвольному русі, зробила великий внесок у відродження української культури і була однією з перших українських феміністок.

 

Леся Українка

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач, у шлюбі Косач-Квітка) — українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда». В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського національного відродження.

 

Марко Вовчок (Марія Вілінська)

Видатна українська письменниця, що писала під чоловічим псевдонімом, автор численних оповідань, створених у традиціях романтизму і критичного реалізму, наприклад, «Інститутка». Її проза справила помітний вплив на розвиток українського оповідання другої половини 19 століття. Марко Вовчок також перекладала з французької на українську й російську мови, зокрема, твори Жюля Верна.

 

Соломія Крушельницька

Всесвітньовідома українська оперна співачка, родом із Тернопільщини. Походить зі українського роду Крушельницьких. Закінчила Львівську консерваторію, потім навчалась і довго жила в Італії, стала однією з найвидатніших оперних співачок 20-го століття. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття.

 

Квітка Цісик

Американська оперна і блюзова співачка українського походження, виконавиця українських народних і популярних пісень.

 

Євгенія Мирошниченко

Видатна українська оперна співачка, колоратурне сопрано, педагог Київської консерваторії, професор, Народна артистка СРСР і України. 

 

Але не культурою єдиною.

Українки здобули чимало перемог у науці та спорті.

 

Оксана Баюл

Українська фігуристка, перша і досі єдина олімпійська чемпіонка  незалежної України в зимових видах спорту, дворазова срібна призерка чемпіонатів Європи, чемпіонка світу.

 

Ганна Безсонова

Українська гімнастка, абсолютна чемпіонка світу з художньої гімнастики, дворазова бронзова призерка Олімпійських ігор. За особливу елегантність, грацію, виразність та експресивність вболівальники дали їй прізвисько The Queen of Elegance (Королева Елегантності).

 

Ірина Дерюгіна

Українська радянська гімнастка, провідна тренерка з художньої гімнастики. Єдина радянська гімнастка, яка двічі була абсолютною чемпіонкою світу. Тренерка Національної збірної України з художньої гімнастики.

 

Катерина Серебрянська

Українська гімнастка, абсолютна чемпіонка Олімпійських ігор 1996 року в Атланті, абсолютна чемпіонка світу та Європи володарка кубка Європи та триразова володарка Кубка «Гран-Прі» з художньої гімнастики. Засновниця Благодійного фонду допомоги спортсменам України та ініціаторка благодійних акцій «Діти допомагають дітям!», «Дитинство — дітям».

 

Це далеко не всі видатні українки, які зробили величезний вклад у розвиток культури, науки, спорту та інших сфер не тільки в Україні, а й в світі. І повертаючись до сучасності, в Музеї «Становлення української нації» заслужене місце посідають постаті тих непересічних жінок, внесок яких важко переоцінити.

 

Яна Зінкевич

Орден «За заслуги» ІІІ ст.

Орден «За спасіння життя».

Яна Зінкевич — українська медик-доброволець. Начальниця Медичного управління та реабілітації бійців Української Добровольчої Армії (до 2016 року — Добровольчого українського корпусу «Правий сектор») під час війни на сході України. Командирка Медичного батальйону «Госпітальєри». За період активної фази АТО, починаючи з 2014 року, особисто витягла та врятувала більше двох сотень поранених українських солдатів з передової. Створила та нині й досі керує медичним батальйоном «Госпітальєри», що з часу створення врятував понад 2500 поранених українських воїнів та цивільних осіб з передової. Після перенесених операцій та реабілітації пересувається в інвалідному візку.

 

Джамала (Сусана Джамаладінова) 

Українська співачка кримськотатарського походження, народна артистка України, переможниця 8-го міжнародного конкурсу «Нова хвиля» та 61-го пісенного конкурсу «Євробачення». 

 

Її пісня «1944», з якою Джамала здобула перемогу на 61-му пісенному конкурсі Євробачення — це гімн пам'яті про страшні трагедії минулого, задля уникнення їх у майбутньому, на створення якого співачку надихнули розповіді її бабусі Назилхан про депортацію кримськотатарського народу, яку вона пережила, та останні події в анексованій Російською Федерацією Автономній Республіці Крим. За приспів співачка взяла слова кримськотатарської народної пісні «Ey, güzel Qırım». Під час перебування в Стокгольмі, де відбувався конкурс, Джамала отримала премію «Eurostory Awards 2016» за найкращий рядок у конкурсній пісні, а також премію Марселя Безансона у категорії «Мистецький приз». Пісня «1944» стала саундтреком до фільму «Чужа молитва» українського режисера й актора кримськотатарського походження Ахтема Сеїтаблаєва.

 

Джамала — володарка семи статуеток української музичної премії «YUNA», двох премій «ELLE Style Award», а також премії «Людина року», «Best Fashion Awards», «Red Apple Awards», «Eurostory Awards», «Marcel Bezençon Award» і «Cosmopolitan Awards». З початком війни на сході України бере участь у заходах, присвячених соборності та цілісності держави.

 

Принагідно, вітаємо всіх жінок з Міжнародним жіночим днем! Щиро бажаємо, щоб у вас завжди вистачало рерусів для досягення всіх своїх цілей у сферах фінансів, взаємин, сім'ї, побуту, особистого життя та гармонії з собою!